Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
рунтувати — у/ю, у/єш, недок., перех., діал. Руйнувати … Український тлумачний словник
ґрунтувати — (на чому робити що н. на якійсь основі), базувати, будувати … Словник синонімів української мови
ґрунтувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
рунтувати — дієслово недоконаного виду діал … Орфографічний словник української мови
рунтувати — тую, єш, Ол. Руйнувати, нищити; перекидати усе. Кыртиця рунтуе луку … Словник лемківскої говірки
рунтувати — нищити (кертиця вшитки грядки зрунтувава) … Лемківський Словничок
наґрунтувати — у/ю, у/єш, перех. Док. до ґрунтувати 2) … Український тлумачний словник
поґрунтувати — у/ю, у/єш. Док. до ґрунтувати 2) … Український тлумачний словник
заґрунтувати — див. заґрунтовувати … Український тлумачний словник
обґрунтувати — див. обґрунтовувати … Український тлумачний словник
